Багато років мене пов’язували складні й важкі взаємини з одним чоловіком, але розірвати їх я не могла. Через рік після покаяння Господь допоміг мені зробити цей крок. Тоді я гадала, що проблему вирішено, але пізніше виявилося, що це був лише початок Божої роботи в моєму житті.
Невдовзі після хрещення колишні почуття почали тягти мене назад. Я зрозуміла, що знаходжуся в сильній залежності від цієї людини. В той час я отримала травму, яка більше не дозволяла мені проводити час з цим чоловіком. Це Бог прийшов мені на допомогу, але тоді я цього не розуміла. Стало ще гірше, ніж було. У хід пішов алкоголь та пошук уваги інших чоловіків. Відповідальність з себе я знімала тим, що винуватила у всьому Бога.
З часом так жити стало нестерпно. Мене просто роздирало на шматки, я не знала, що робити.
В такому стані я прийшла, радше приповзла на душеопікунство. Бог почав відкривати мені Себе і моє серце. Спочатку здавалося, що на мене сиплеться каміння. В якийсь момент я опинилася під купою цього каміння, але не надовго. Господь допоміг видертися назовні. Він говорив зі мною кожного дня. Так близько я ще ніколи Його не відчувала.
У процесі душеопікунства я дедалі більше звільняла серце для Бога, позбавляючись залежності й страху перед цією людиною та іншими людьми. Ідолів доводилося просто-таки виривати, вирізати з серця. Це було боляче, але Господь Сам зцілював рани.
Господь повернув радість життя, радість спасіння, бажання служити. Я більше не тікаю від себе, не намагаюся алкоголем заглушити самотність, не використовую людей, щоб живитися їх любов’ю. Тепер я кожен день наповнююся Божою любов’ю так, що можу дарувати її іншим.